1.31.3
Сторінка дефектолога
Увага! В умовах воєнного стану в Україні, навчання провдиться за елементами техногій дистанційного навчання. Перейдіть за посиланням: "Сторінка дефектол" 
"Дистанційне навчання"
"Дистанційне навчання" 
Спеціальне коригуюче навчання
дітей, частково чи повністю позбавлених
слуху, є однією з найскладніших
та своєрідних областей педагогіки. Р.М. Боскис
Корекційно-розвиткова робота у спеціальних вечірніх класах для осіб з вадами слуху
Докорінні зміни, що відбуваються в системі інклюзивної освіти на сучасному етапі розвитку України, пов'язані з новим ставленням суспільства до дітей з особливими потребами, з продуктивним вирішенням питань їх соціалізації та інтеграції в суспільство.
Провідною ідеєю сучасної спеціальної освіти глухих та слабочуючих учнів є орієнтація на ефективне використання збережених систем та функцій, здатних взяти на себе компенсаторно - корекційне навантаження, цілеспрямований розвиток психічних процесів, що обумовлюють рівень опанування знань, умінь, навичок та відповідну освіченість старшокласника для всебічного гармонійного розвитку особливості самостійної, з усвідомленою громадською позицією, системою певних знань для свідомого вибору свого місця в житті.
Отже, сучасна концепція державного стандарту спеціальної освіти будується на:
розумінні особистості дитини з урахуванням закономірностей її розвитку;
- визначення ступеня компенсаторно - колекційного впливу на розвиток дитини залежно від характеру та глибини ураження в умовах спеціального навчання;
- проектування віддалених цілей та результатів навчання і виховання з відповідним змістовним, технологічним та матеріальним забезпеченням.
- формування у дітей з особливими потребами здатності (потреби і спроможності) до самоосвіти, а також до самоусвідомлення, самооцінки, самовизначення, та самореалізації.
Психологами й педагогами доведено, що розвиток мовлення ( засвоєння лексичного запасу мови, її граматичних закономірностей), оволодіння мовою як засобом спілкування дозволяє розв'язувати широкі соціальні проблеми життя глухих і слабочуючих у світі чуючих людей.
Сформоване мовлення сприяє вдосконаленню освітнього рівня учнів з вадами слуху, забезпечує усім нечуючим отримання загальної освіти.
Особливості НАВЧАлЬНОГО процесу осіб з вадами слуху у спеціальних класах.
1. Характер попередньої підготовки.
2. Наявність і взаємодія двох систем спілкування: мови жестів та мови слів.
3. Використання різних форм словесного мовлення: усного, письмового, дактильного.
4. Спрямованість на подолання, корекцію і компенсацію процесів глухоти.
5. Поєднання навчання у ліцеї з придбанням професійних навичок та трудовою діяльністю.
6. Проведення освітньго процесу у дві зміни; особливості навчання у вечірній час (втома,
важкість концентрації уваги, зорове зосередження, тощо.)
7. Особлива риса процесу навчання - спрямованість на подолання, корекцію та компенсацію
процесів глухоти.
Завдання корекційно-розвиткової роботи.
1. Всебічне педагогічне вивчення старшокласників з вадами слуху.
2. Теоретичне обумовлення та розробка системи навчання словесному мовленню.
3. Вдосконалення системи розвитку слухового сприйняття, навчання рідної мові, вимові.
4. Визначення шляхів, методів, змісту та форм навчання зв'язному мовленню нечуючих
здобувачів освіти.
5. Всебічне використання сучасної сурдотехніки та технічних засобів корекції, компенсації
дефектів слуху для реабілітації й навчання учнів з вадами слуху.
6. Пропаганда спеціальних педагогічних знань і досягнень сучасної сурдопедагогіки.
Зміст корекційно-розвиткової роботи
Змістом роботи на спеціальних заняттях є формування навичок сприйняття усного мовлення, корекція дефектів і автоматизація правильних навичок, щодо різних складових частин вимови. А також виховання вміння і бажання говорити правильно, формування самостійного й активного зв’язного мовлення та потреби в мовному спілкуванні, оволодінні необхідними мовленнєвими засобами, що обслуговують потреби комунікації тощо. В процесі роботи сурдопедагог використовує вібро-тактильні, кінестетичні відчуття здобувачів освіти, зір, залишки слуху тобто спирається на усі "здорові сили" школяра.
Таким чином, на спеціальних заняттях робота здійснюється у двох напрямках:
- Розвиток слухового (слухо-зоро-тактиьного) сприймання.
- Робота над вимовою.
Розвиток слухового (СУХО-ЗОРО-ТАКТИЛЬНОГО) сприймання (РСС)
Основним завданням роботи розвитку слухового (слухо-зоро-тактильного) сприймання є створення слухо-зорової основи для виразної вимови, а також для формування уявлень про звуки оточуючого світу.
Робота по формуванню навичок сприйняття усного мовлення здійснюється в ході всього навчального процесу. її змістом є вправляння в слуховом, зоровом, слухо-зоровом сприйнятті слів і фраз.Як на спеціальних так на звичайних уроках вчитель має використовувати усі можливості для розвитку слухового сприймання. Моментами уроку, що використовуються для слухових вправлянь можуть бути:
- оргмомент;
- виклик до дошки;
- виконання фраз-вказівок;
- відповіді на питання за прочитаним;
- граматичний розбір;
- усна лічба;
- знаходження на слух помилок у відповідях товаришів.
Мовленнєвим матеріалом для вправлянь з РСС можуть слугувати спеціально заплановані побутові фрази, термінологія, фрази розмовно-побутового характерута фрази необхідні для спілкування при проведенні уроку тощо.
Робота над вимовою
Головним завданням навчання людей з вадами слуху вимові є забезпечення їх мовленню достатньої виразності. При навчанні вимові глухих та слабочуючих, використовують аналітико-синтетичний полісенсорний метод. Робота по формуванню вимови включає в себе корекцію дефектів та автоматизацію правильних навичок, щодо різних складових частин вимови: мовленнєвого дихання, голосу, звуків , словесного і логічного наголосів, орфоепії, темпу мовлення, інтонації.
Головне місто відводиться роботі над словом і фразою.
Робота над словом охоплює різні боки його фонетичного оформлення: звуко-складову й ритмічну структуру, орфоепію, темп. Правильне відтворення слова обумовлює його злиту (без пауз) вимову, незалежно від кількості складів і звукового складу.
Робота над фразою включає формування в здобувачів освіти злитої вимови слів у синтагмах і невеликих фразах, членування великих фраз на синтагми за допомогою пауз, виділення логічного наголосу, дотримання необхідного темпу.
Однією з форм роботи над вимовою є фонетичні зарядки, які у класах для осіб з вадами слуху проводяться кожен день на 1-му,або 2-му уроці. На фонетичній зарядці відпрацьовується злита вимова складів, слів, невеликих речень з розмовно-побутового мовлення.
Вся робота по формуванню вимови має спиратися на використання залишкового слуху здобувачів освіти, як на спеціальних заняттях, так і на уроках з любого учбового предмету з використанням звукопідсилюючої апаратури.
Спеціальні заняття плануються, виходячи з фактичного стану вимови здобувачів освіти кожного конкретного класу. Використання різноманітних дидактичних засобів має відбуватись шляхом продуманих, апробованих завдань технологій, методів і прийомів їх реалізації, диференційованих та індивідуальних підходів до навчання.
Форми організації КОРЕКЦІЙНО-РОЗИТКОВОЇ роботи
Формами організації корекційно-розвиткової роботи виступають індивідуальні й фронтальні заняття.
Значимість індивідуальних занять для успішності перебігу всього освітнього процесу, формування не лише самостійності зв'язного мовлення, але й особистості учня є об'єктивно високою:
- перебування учня наодинці з сурдопедагогом дозволяє йому здійснювати "сумісно-розподільну" діяльність, якої він конче потребує (за М. Лісною), та вести діалог;
- партнерство у досягненні позитивного результату та подоланні труднощів;
- зосередженість здобувача освіти, його зв'язок з педагогом через погляд, який забезпечує здатність відчути, сприйняти
найменший порух вуст, м'язів обличчя вчителя, створює найсприятливіші умови для наслідування артикуляційних рухів,
опанування спряженого мовлення; індивідуально орієнтована спряженість мовлення уможливлює точне і синхронне
наслідування рухів артикуляційного апарату вчителя;
- усвідомленість учнем індивідуальної орієнтованості вчителя саме на ньому і виключно на ньому забезпечує умови для комфортного сприймання мовлення на слух зором чи вібраційно та у різних поєднаннях; дослуховування до звуків,
складів, слів, словосполучень, речень з використанням звукопідсилювальної техніки та індивідуальних СА;
- можливість компенсувати та корегувати прогалини у володінні мовленням конкретного здобувача освіти.
Фронтальні заняття — це колективна форма роботи з удосконалення усного мовлення здобувачами освіти всього класу.
Писемний текст може використовуватися як опора для засвоєння усного мовлення, практики у його застосуванні, як матеріал для удосконалення моторних навичок тощо.
Зміст фронтальних занять, методика роботи орієнтовані на здобувачів освіти з різним рівнем розвитку мовлення, різною здатністю до навчання та успішністю.
Зміст фронтальних занять включає:
- розвиток мовленнєвого дихання;
- розвиток голосу
- робота над ритміко-інтанаційними особливостями слова, словосполучення, речення з позначенням наголосів у словах та логічного наголосу в реченні;
- формування умінь та навичок сприймання розпізнавання, розуміння усного мовлення на (полі-сенсорній основі — слухо-зоро - вібраційно);
- відпрацювання спряженості промовляння добре відомого фрагменту тексту чи короткого тексту, вірша, побутових фраз;
- розвиток пам'яті та мислення.
Мовленнєвий матеріал, який використовується на фронтальних заняттях — це найуживаніші слова, словосполучення, речення в мовленні здобувачів освіти. Це може бути матеріал предметних уроків, важливий для збагачення знань, активного володіння мовленням.
Поєднання фронтальної та індивідуальної форми роботи доцільно здійснювати за допомогою диференційованих завдань для самостійної роботи різного ступеня складності, поступово його підвищуючи.
